4 грудня 2023 року у селищі Печеніжин відбулася всеукраїнська наукова конференція «Четверті Грабовецькі історичні читання». Організаторами конференції виступили Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА, Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, Івано-Франківський обласний державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, Івано-Франківський історико-меморіальний музей Олекси Довбуша, Печеніжинська селищна рада та історико-краєзнавчий музей О. Довбуша у селищі Печеніжин.
У роботі конференції взяло участь понад 80 осіб, серед яких представники органів державної влади, відомі науковці зі Києва, Львова, Луцька, Хмельницького, Івано-Франківська, викладачі, вчителі закладів загальної середньої освіти, керівники гуртків закладів загальної середньої і позашкільної освіти, музейні працівники, студенти з Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та ін.
Співголовами конференції виступили: ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда, голова Печеніжинської селищної територіальної громади Ігор Довірак, кандидат педагогічних наук, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, директор Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді Михайло Косило.
Членами організаційного комітету були: декан факультету історії, політології і міжнародних відносин, кандидат історичних наук, доцент Ігор Гурак, завідувач кафедри історії України і методики викладання історії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Райківський, кандидат історичних наук, син Володимира Грабовецького Богдан Грабовецький, доцент кафедри історії України і методики викладання історії Прикарпатського національного університету Андрій Королько, доцент кафедри історії України і методики викладання історії ПНУ Олег Єгрешій, директор Історико-меморіального музею Олекси Довбуша Юрій Срайчук, виконувач обов’язків начальника відділу культури і туризму Печеніжинської селищної ради Світлана С Якубенко та завідувач Історико-краєзнавчого музею Олекси Довбуша у селищі Печеніжин Іван Котів.
Основним завданням «Четвертих Грабовецьких історичних читань» є узагальнення джерелознавчих та історіографічних здобутків наукової, історико-краєзнавчої і музейної роботи В.В. Грабовецького, творче осмислення нових методологічних підходів до вивчення історії України, історичного краєзнавства та музеєзнавства.
У ході роботи конференції відбувся перегляд документального фільму про життя і творчість Володимира Грабовецького «На вівтар історії України», було презентовано виставку праць вченого. Всеукраїнська наукова конференція «Четверті Грабовецькі історичні читання» працювала у трьох напрямах: Володимир Грабовецький як науковець, викладач і громадський діяч; регіонознавчі дослідження і музейна справа в Україні: історія і сучасний стан; Історичне краєзнавство і музеєзнавство на Прикарпатті.
Учасники конференції дійшли висновку, що з метою подальшого ґрунтовного вивчення історичної спадщини Володимира Васильовича Грабовецького, слід опублікувати доповіді учасників наукової конференції «Четверті Грабовецькі історичні читання» окремим виданням у вигляді колективної монографії; звернутися до органів влади місцевого самоврядування із клопотанням назвати вулицю імені В. Грабовецького на його малій батьківщині – селищі Печеніжин, а також в м. Івано-Франківську, де професор прожив більшу частину свого життя; збагатити фондосховища Історико-меморіального музею Олекси Довбуша у м. Івано-Франківську новими матеріалами з приватної колекції Володимира Грабовецького; науковій громадськості, краєзнавцям, меценатам, громадськості популяризувати дослідження Володимира Грабовецького, спонукати до видання/перевидання його праць; вчителям і керівникам гуртків закладів освіти – модернізувати методику історико-краєзнавчої роботи в закладах освіти, де мають органічно поєднуватися «традиційні» та інноваційні методи, форми, прийоми, засоби з вивчення творчого доробку В. Грабовецького.