Знайомство з традиціями Гуцульщини розпочалось з відвідання Храму Пресвятої Тройці (Коломийська єпархія, Православної Церкви України) села Ільці. Перша писемна згадка про Храм Пресвятої Тройці села Ільці датується 1741 роком. З тогочасної церкви до наших днів збереглися центральний надкупольний Хрест та центральний дерев’яний підсвічник. А найдавніші збережені церковні книги датовані 1785 роком.
Після Служби Божої на подвір’ї церкви велично заколядували місцеві жителі у традиційному гуцульському вбранні. Цікаво те, що на Гуцульщині колядують в колядницьких партіях тільки чоловіки. До Йордана (19 січня) — час колядницкий. Чоловіки ритмічно підкидають догори бартки і пританцьовують на місці. Кожен їх рух супроводжує перегук дзвоників. Усе разом — скрипка, голоси, переливи дзвіночків, супроводжувані танцювальними рухами, — вичакловує майже містичну атмосферу.
«Дякуємо за таку коляду, яка свідчить про силу духу нашої Гуцульщини, про її особливість та надбання. Це вкотре доводить те, що наші славні традиції та спадщина наших предків будуть мати своє продовження та ще більше розвиватися. Відрадно бути у такому місці та відчути живий колорит, а найголовніше познайомити з ним наших колег з Херсонського державного університету. Бажаю усім здоров’я, миру, злагоди, щастя та перемоги!», – зазначив у вітальному слові під час заходу ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда.
Далі учасники Міжуніверситетського етнографічного семінару відвідали низку цікавих місць Верховини. Зокрема, Музей кінофільму «Тіні забутих предків». Автентичну гуцульську хату, у якій в 1963-1964 роках, упродовж семи місяців, проживав під час зйомок знаменитий кінорежисер Сергій Параджанов, він обрав сам. За зізнанням режисера, це помешкання допомагало йому краще відчути колорит Гуцульщини, дізнатися традиції і насититися силою природи. Ось чому фільм вийшов настільки цікавим. Гостював тут також творчий колектив фільму: оператор Юрій Іллєнко, художник Георгій Якутович, актори Іван Миколайчук, Лариса Кадочникова та інші. Екскурсовод показала викладачам та студентам обох університетів гуцульські вишиванки та знаряддя побуту гуцулів.
Завершилось знайомство з гуцульськими традиціями і побутом коштуванням унікальних гуцульських страв, які можна спробувати лише у Верховині.