14 березня в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника на факультету психології відбулося засідання секції психології НТШ, у якому взяли участь викладачі кафедри психології розвитку. https://kpr.pnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/160/2024/03/prohrama-ntsh-1.pdf
З вітальним словом до присутніх звернулася Голова секції психології, доцентка Оксана Паркулаб, яка побажала присутнім насамперед міцного здоров’я, плідної праці та успіхів на професійній ниві, а всім українцям – Перемоги над ворогом! Доповідачка привернула увагу слухачів до пріоритетних завдань ЗВО на шляху до інтеграції у європейський освітній простір і головних викликів сьогодення, пов’язаних з проблемою підготовки майбутніх психологів до професійної діяльності в умовах війни. У цьому зв’язку важливо вміло поєднувати психологічні теорії з практикою надання психологічної допомоги ще на етапі підготовки здобувачів освіти, зокрема – у застосуванні різних підходів до викладання, навчання та оцінювання студентів.
Професорка Ліліана Хімчук розкрила теорію множинних інтелектів Говарда Гарднера, що підкреслює індивідуальний підхід до навчання та розвитку з урахуванням різних інтелектуальних здібностей людей. На її думку, застосування теорії множинних інтелектів може допомогти сучасним учителям оптимізувати процес навчання та краще розуміти індивідуальні особливості кожної дитини й вибрати підходи до навчання та розвитку, що відповідають її унікальному типу інтелекту. Крім цього, розуміння даної теорії може бути корисним під час вибору професії та планування кар‘єри, оскільки допомагає зрозуміти свої слабкі сторони та відповідні можливості розвитку.
Доцентка Світлана Литвин-Кіндратюк у своєму виступі зазначила, що історична еволюція пігментів та кольорів в соціальних та художньо-естетичних практиках людини в професійній діяльності та побуті засвідчує свій психологізм. Йдеться про те, що сприймання й розрізнення фарб та пігментів може мати не лише індивідуально-творчий чи арт-терапевтичний характер, а й виявляє історичний та культурний вимір, опирається на певні культурні стандарти історичної епохи, є проявом колективної пам’яті народу. В малярських творах Тараса Шевченка широко представлена інтерпретація кольору в контексті народнопоетичних символів, що дозволяє у процесі їх рецепції конструювати символічно-колірний світ українського народу
Доцентка Наталія Назарук порушила проблему прокрастинації, яка може призвести до виникнення «синдрому відкладеного життя», та показала їх відмінності. Якщо прокрастинація – це відкладання на потім неприємних справ, то «синдром відкладеного життя» – це відтермінування насамперед приємних і бажаних справ. Науковиця переконана, що «синдром відкладеного життя» проявляється в тому, що людина не живе повним життям, а наче пише чернетку, перебуває в стані очікування кращого життя.
Асистентка Ірина Опанасюк обгрунтувала застосування психографічних методів з підлітками. Вона переконана, що малюнки дітей на задану тему в ситуаціях стандартного образотворчого завдання, містять значно більше інформації про їхні психологічні особливості, ніж це прийнято вважати. Йдеться про образ, ставлення людини до себе, інших і власний досвід (або суб’єктивне світосприйняття).
Асистентка Марія Дзюбинська поділилася професійним досвідом застосування дистанційного консультування, яке, з одного боку. завдяки доступності створює можливості для надання психологічної допомоги дедалі більшій кількості осіб, зберігаючи при цьому конфіденційність, тоді як з іншого, має певні обмеження, зокрема, це відсутність безпосереднього сприймання. Спілкування з клієнтом на фізичній відстані від психолога ускладнює орієнтацію на невербальні сигнали.
Тематика виступів:
Оксана ПАРКУЛАБ. Тренінгова модель підготовки майбутніх психологів до
консультативної діяльності в умовах війни
Ольга КЛИМИШИН. Чинники духовного розвитку особистості в контексті духовної парадигми психології
Марія ДЗЮБИНСЬКА. Особливості встановлення терапевтичного альянсу в дистанційному психологічному консультуванні
Світлана ЛИТВИН-КІНДРАТЮК.
Колір як вираз колективної пам’яті в малярських творах Тараса Шевченка
Наталія НАЗАРУК. Ключові вміння особистості в освітньому просторі ХХІ століття
Ірина ОПАНАСЮК. Експресивно-інтерактивні засоби арттерапевтичної роботи з підлітками під час війни
Ліліана ХІМЧУК. Теорія множинних інтелектів Говарда Гарднера – методологічна основа підготовки майбутніх учителів до визначення сфер перспективного й цілісного розвитку молодших школярів.
Учасники засідання взяли участь в обговоренні доповідей. За його результатами, ухвалено рішення – підготувати наукові публікації до друку у фахових виданнях з психології.
