«Сьогоднішні публічні лекції у нашому університеті відкривають форум Via Carpatia. І ми маємо унікальну можливість послухати цікаві думки стосовно різних болючих для України проблем. Для нас, як для університетської спільноти, ці теми є не тільки цікавими, але і свого роду викликами, завданнями, які ми маємо зараз або у найближчому майбутньому виконувати. Адже університети будуть і надалі залишатися тими центрами, навколо яких буде формуватися потужна молода еліта, яка так потрібна зараз Україні», – заявив сьогодні ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, професор Ігор Цепенда.
Розпочав цикл публічних виступів для викладачів, студентів та аспірантів спеціальностей «Психологія» і «Філософія» дисидент та громадський діяч Йосиф Зісельс. Він виклав свій погляд на тему: «Війна і ідентичність».
Йосиф Зісельс розповів про ідентичність, як низку якостей, за якою індивід чи група індивідів відносять себе, або відносяться іншими до певної множини. Відзначив те, що зміна ідентифікації відбувається щодня. Це процес не революційний, а еволюційний. І всі ми беремо в ньому участь кожною хвилиною нашого життя: «Тут головне обрати, як бути: чи хотіти жити, чи просто жити».
Наступним провів лекцію для викладачів, студентів та аспірантів спеціальностей «Історія» та «Політологія» історик, народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Володимир В’ятрович на тему: «Як домовитися з минулим. Що таке і навіщо потрібна політика національної пам’яті». Головним акцентом виступу було відтворення історії, як початку формування нашої ідентичності.
«Якщо ми не будемо описувати наше минуле, нашу історії, то це зроблять у кремлі, де про Україну, як про країну, і не згадають. Ми маємо навчитися пам’ятати, щоб перемогти у цій війні і зробити все для того, щоб не зазнати поразки після перемоги. Адже формування національної пам’яті – це елемент творення нація!», – підкреслив народний депутат Володимир В’ятрович.
Третя лекція для викладачів, студентів та аспірантів спеціальностей «Журналістика» і «Філологія (українська мова і література)» була на тему: «Україна. Держава як бомбосховище» від журналіста та публіциста Віталія Портникова.
У своєму виступі журналіст відзначив те, що наш народ є тим народом, який не захотів бути частиною чужого світу: «Українці – це ті, хто не бажає бути частиною чужого світу. Це ті, хто бажає бути українцями! Саме до цього я завжди закликаю людей у нашій країні. Якщо ти розумієш, що готовий бути українцем та будувати українську державу, то ти паралельно хочеш, щоб ця держава була багатою, розвиненою, ефективною, некорумпованою. Наше головне завдання – це збереження України. Ми маємо чітко розуміти, що її зникнення є головною метою нашого ворога і не повинні цього допустити».
Завершив курс лекцій для викладачів, студентів та аспірантів спеціальностей «Економіка», «Публічне управління та адміністрування» та «Політологія» народний депутат України Микола Княжицький на тему: «Відновлення після війни: подолання демографічної кризи як шлях до успіху України».
Він окреслив поняття народжуваності в Україні та Польщі, продемонстрував зміну чисельності населення України 1989-2021 роки та кількість абортів в Україні 2005-2020.
«Кожна криза це можливість. Вона завжди ставить перед людиною та державою можливість вибору, можливість подивитися на себе і наважитися прийняти ті рішення, які ми з вами не змогли реалізувати раніше. Ми здивувалися великому спротиву нашого народу проти російської орди і тим, що змогли продовжити контрнаступ після звільнених окремих наших територій. Своєю єдністю, дисциплінованістю і стійкістю, ми насправді закохали світ в себе. Я впевнений, що ми ще здивуємо себе і світ вирішенням нашої демографічної кризи і тим, що побудуємо одну з найцікавіших і найдинамічніших країн у Європі!», – зауважив народний депутат України Микола Княжицький.
У ході публічних лекцій слухачі ставили актуальні запитання під час яких відбулися цікаві дискусії, обміни думками та новими потужними ідеями.
Саме такі заходи сприяють розвитку критичного мислення у суспільства стосовно політичних, культурних, екологічних, економічних та інших питань, які є головним фундаментом формування та розвитку держави.