Це особлива виставка, говорить автор. Відкрита з нагоди його 70-ліття, це своєрідний підсумок його мистецьких пошуків за 45 років праці. Крім того, вона об’єднує всі види його творчості – від гобеленів до дизайнерських проєктів музеїв. Раніше Богдан Губаль експонував кожен із видів своєї творчості окремо.
Найбільше в експозиції гобеленів – саме їх автор почав робити одразу ж після закінчення навчання у Львівському інституті прикладного мистецтва, де навчався на фахівця з проєктування інтер’єрів і обладнання.
«Я полюбив гобелен ще від маминої куделі. І коли робив дипломну роботу – проєкт дизайну театру в Казані, запроєктував гобелен, до виготовлення якого ще й сам долучився. Перший мій гобелен називався «Пробудження». Він був представлений на Всеукраїнській виставці «Велика Волга», після якої його викупив музей мистецтв Татарстану».
З того часу Богдан Губаль виготовив близько пів тисячі гобеленів. Перепробував різні техніки, усі можливості ткання, усі можливості рисунку, поєднання різних матеріалів, зупинявся, відкладав, повертався, шукав, копіював графіку, аж поки зрозумів, що гобелен має бути самостійним, матеріал має грати, і він має наближатися до тих мотивів народного ткання. Гобелен, каже автор, відкриває величезні можливості для творчості. Головне – не зупинятися і не тиражувати себе, тобто, не вдаватися до самоповторів. Звідси і назва виставки – «Вічний рух». Багато з робіт автора перебувають у приватних чи музейних колекціях.
Богдан Губаль не обмежується однією темою. Є там і філософські, і природні, і фантастичні мотиви. Вони приходять, наче нізвідки, каже автор, наче Згори.
На виставці «Вічний рух» Богдана Губаля прийшли привітати представники ректорату університету, викладачі та студенти, влада міста, області, колеги по цеху. Були добрі і теплі слова, відзнаки, грамоти та подарунки. Проректорка ПНУ Валентина Якубів зазначила, що наказом ректора університету від 11 січня 2022 року професора Богдана Губаля нагороджено медаллю «За заслуги перед Університетом».
«Ми пишаємося тим, що Ви працюєте в нашому університеті, працюєте для нас, для наших студентів, пишаємось тим, що наші студенти можуть вчитися у людей, які є добрим прикладом, у людей, які можуть показати той скарб, який йде з душі, адже в цих роботах видно душевне почуття і це дуже важливо», – зазначила Валентина Якубів.
Гобелен і Губаль, каже колега Богдана Губаля, доцентка кафедри дизайну і теорії мистецтва ПНУ Надія Бабій, – це синоніми. Свого часу, говорить вона, мистецтвознавець Микола Сарапін дав йому таке нововизначення: губалени Губаля, оскільки його гобелени не схожі на ті, які тчуть його колеги. І хоч багато хто із сучасних мистецтвознавців зараховує Богдана Губаля до львівської школи гобелену, насправді, переконана Надія Бабій, Богдан Губаль має мало спільного із нею.
«Його гобелен має зовсім інші тенденції, він більше просторовий і асоціюється із сучасною скульптурою, чи просторовими практиками, аніж із традиційним килимом або прикладним мистецтвом».
Богдан Губаль також чи не єдиний на Прикарпатті дизайнер музеїв. Він каже, це дуже складний напрямок дизайну, оскільки передбачає наукову роботу, тому за нього беруться не всі дизайнери. На Прикарпатті Богдан Губаль став автором проєктів першого музею Бойківщини у Долині, музею Степана Бандери у Старому Угринові, літературного музею Прикарпаття. А минулого року завершив роботу над дизайном музєю Василя Стефаника в Русові. Там навіть був причетний до наукової роботи, до підбору матеріалів.