І це завдання для молодих науковців українських університетів. Про це сказав у вітальному слові під час відкриття “Перших Карпатських етнологічних читань” ініціатор читань, доктор історичних наук, професор, декан факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Микола Кугутяк.
Перша всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених «Карпатські етнологічні читання», яка відбулася в нашому університеті 27 травня в режимі онлайн, об’єднала науковців, студентів, учителів та навіть учнів з багатьох регіонів України.
За його словами, те, що читання ініційовано і відбуваються саме на Прикарпатті, невипадково. Адже Прикарпаття лежить на стику двох ландшафтів: гірського та лісостепового. А стики ландшафтів, говорить професор Кугутяк, завжди були територіями для етногенезу різноманітних народів.
«Це дуже важливо для усвідомлення того, про що ми будемо говорити. Сьогодні Прикарпаття є дуже різноманітним в етнографічному плані. Саме тут було більше 300 поселень трипільців, тут проживають представники багатьох етнічних та субетнічних груп – гуцули, бойки, лемки, покутяни, нащадки караїмів. У ході наших досліджень за останніх 15 років тут було відкрито сотні пам’яток, в тому числі сакральної культури. Результатом цих досліджень став вихід понад 10 монографій на тему цих пам’яток. А минулого року ми завершили підготовку виставки «Пам’ятки духовної культури українських Карпат», яку презентували послам європейських країн і маємо намір показати українцям. Переважна більшість сьогоднішніх виступів присвячена календарній та родинній обрядовості. Це ті напрямки, які пов’язані з нашою духовною культурою».
Відкриття цих пам’яток – археологічних, етнографічних, культурних, сакральних – дало змогу нам по-новому побачити образ нашого краю. По-новому перевідкрити наш край, який постає краєм давньої духовної культури. Це все сприяє етнокультурній ідентичності населення краю, – додав професор Микола Кугутяк.
Власне, духовна культура лежить в основі національної культури загалом. Забрати її, і все розсиплеться, оскільки не матиме клею, який тримає все разом. Тому так важливо досліджувати свою національну культуру. Важливо здійснити своєрідну етнокультурну інвентаризацію всієї України. Саме така ідея і лягла в основу Карпатських етнологічних читань – на прикладі Прикарпаття спонукати до діяльності науковців інших регіонів України. Головним чином – молодих науковців.
Та особливість, що участь у конференції взяли учні українських шкіл, зокрема, з Хмельницького, Івано-Франківська, Рожнятова, Городенки, робить її унікальною, акцентував увагу учасників онлайн-заходу проректор ПНУ Сергій Шарин.
«Саме молодь має можливість змінити наше майбутнє. Приємно, що беруть участь найбільш перспективні молоді вчені. Також, у нас є школярі – унікальна річ, яка вирізняє цю конференцію серед інших, – підкреслив Сергій Шарин. – Ми маємо унікальні етнокультурні, культурні, історичні аспекти, які потребують досліджень. І саме молодим належить цим займатися, аби по-новому подивитися на себе, на своє коріння, на свою країну».
Адже потенціал, який закладений в наших дітях, аспірантах, студентах, є невичерпним, і дає змогу найширше осягнути всю ту етнокультурну спадщину, яка пов’язана з Карпатським Єврорегіоном, і пов’язує Карпати з іншими регіонами.
«Ми бачимо потяг до вивчення своєї локальної історії, фольклору, етнічного минулого, а головне – збереження народних і культурних традицій, які ще існують та функціонують наразі», – додав кандидат історичних наук, завідувач кафедри етнології і археології Прикарпатського національного університету Богдан Томенчук.
Також, зазначив Сергій Шарин, Прикарпатський університет єдиний серед інших закладів вищої освіти України бере участь в проєкті «Колегіум Карпатікум», що дає можливість викладачам, студентам різних університетів і країн взяти участь у своєрідному віртуальному університеті, можливість доповідати різними мовами на теми, які цікавлять жителів Карпатського Єврорегіону.
Наступні етнологічні читання, сподіваються їх організатори, відбудуться вже у форматі «живого» спілкування. Також учасників читань запросили відвідати виставку пам’яток духовної культури українських Карпат.
Зазначимо, що у рамках Програми онлайн-конференції відбулися виступи доповідачів на пленарному та секційному засіданнях.