У Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника відзначили 100-річчя від дня народження Олександра Карпенка, видатного українського історика, педагога, суспільного діяча. Він увійшов в історіографію як дослідник українського національного руху першої половини ХХ ст., зробив визначний внесок у вивчення історії Західно-Української Народної Республіки.
15 квітня у Центрі інноваційних освітніх технологій «PNU EcoSystem» Прикарпатського університету у форматі онлайн відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Олександр Карпенко – видатний український історик, педагог, суспільний діяч».
Для нашого університету, тодішнього Івано-Франківського педагогічного інституту, прихід Олександра Карпенка став ковтком свіжого повітря для дослідників, які потрапили в жорна системи, були обмежені в дослідженнях – переконаний ректор Прикарпатського університету Ігор Цепенда, який тривалий час мав нагоду працювати разом із Олександром Карпенком.
«Це була непересічна постать, бо в той важкий час зробити виклик системі, отримати удар від системи і вистояти, могла тільки людина непересічна. Коли ми пам’ятаємо про своїх вчителів, ми маємо майбутнє. Він мав сильний дипломатичний стрижень. Його готували до роботи за кордоном. Однак система зрозуміла, що матиме проблеми через погляди Карпенка. І не дала змоги йому розвиватися в цьому напрямку. Сила його полягала в тому, що він об’єднав велику кількість істориків навколо своєї праці. Його життя і діяльність для нас, які були поряд з ним, є прикладом, під його впливом ми сформувалися як особистості. Переконаний, що ця конференція не залишиться для нас формальною, а дозволить нам повернутися в минуле і рухатися в майбутнє», – зазначив Ігор Цепенда, відкриваючи захід.
Олександр Карпенко в 50-х роках почав досліджувати історію визвольних рухів на західно-українських землях початку 20 століття. І вчений побачив, що результати його досліджень кардинально розходяться із офіційною позицією радянської історіографії. Вченого переслідували, створювали умови, які перешкоджали дослідженням. У грудні 1970 року Карпенка було звільнено з роботи у Львівському університеті за звинуваченням в «українському буржуазному націоналізмі».
У 1986–1990 роках Олександр Карпенко працював у Прикарпатському університеті (тоді Івано-Франківському педінституті) де завідував кафедрою історії СРСР і УРСР, а в 1990–1995 він став професором кафедри історії. З 1995 по 2004 роки — завідувач відділу регіональних проблем Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України та Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника. З 2004 року — директор Наукового центру дослідження українського національно-визвольного руху Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника та Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Очолював Науковий центр дослідження українського національно-визвольного руху, був членом редакційних колегій наукових видань “Вісник Прикарпатського національного університету, публікував документи з історії ЗУНР.
Саме на історичному факультеті ПНУ Олександр Карпенко сформував власну наукову школу, яка далі продовжує дослідження історії західноукраїнських земель, – розповів декан факультету історії і політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор історичних наук, професор Микола Кугутяк.
І сьогодні в Університеті продовжують працювати над проєктами, які започаткував ще пів століття тому Олександр Карпенко, зокрема, над енциклопедією ЗУНР. Результатом цієї праці є видані три томи енциклопедії ЗУНР і вже готується 4-ий.
Конференцію організовано кафедрою історії України і методики викладання історії ПНУ. Участь у конференції взяли науковці, викладачі та співробітники навчальних закладів, аспіранти, магістранти, студенти.
